Психологічна служба НРЦ «Горлиця» підготувала нагальні поради для батьків, як поводитися з дітьми у воєнний час. Розглядаємо 3 основні стани родин: сім’я залишилася вдома, сім’я евакуювалася, сім’я перебуває у зоні бойових дій.
Відповідальність батьків
Шановні батьки! У цей складний час хотілося б приділити особливу увагу комунікації з дітьми: дошкільного, молодшого шкільного віку та підлітками. Ці вікові категорії відрізняються різними особливостями: як психологічними, так і поведінковими. Тому підхід при взаємодії з ними у період воєнного стану має відрізнятися. Хоча основне завдання батьків полягає у тому, щоби зробити все, аби дитині було безпечно з точки зору збереження її ментального та фізичного здоров’я.
Зараз в інтернеті дуже багато рекомендацій різних фахівців із цього приводу, які ви можете прочитати самостійно. Але нам хочеться наголосити на відповідальності батьків за своїх особливих дітей будь-якого віку в тих складних умовах, у яких ми опинилися останнім часом.
Три стани родин у воєнний час:
Не всі дорослі витримують умови воєнного стану. А дітям тим більш нелегко. Оскільки вони орієнтуються на нас, на наші емоції та почуття, на наш стиль поведінки, на нашу витримку та вміння простими словами пояснити складні речі.
Ось 3 основні ситуації, в яких може опинитися родина:
- Сім’я нікуди не переїжджає, живе вдома звичайним життям, на яке військові дії впливають, але опосередковано (батьки чи опікуни/їжа/вода/гроші/медичне обслуговування/звичні речі/дім залишилися й працюють на дитину).
- Сім’я чи окремі її члени з особливими дітьми евакуюються до іншої країни чи частини території України.
- Сім’я не змогла евакуюватися і перебуває під бомбардуваннями в укритті, у зоні бойових дій чи на окупованій території.
Найскладнішою з цих ситуацій є варіант № 3. Довготривале сидіння в замкнутому просторі – в укритті, без води, їжі, електрики, коли виникає пряма загроза життю та здоров’ю. Відразу скажемо, якщо виникла така ситуація, і ви маєте особливу дитинку – ЕВАКУЮЙТЕСЯ! Просіть допомоги в органів держави чи волонтерів.
Поводження з дітьми в ситуації № 1
Як поводитися з дітьми, коли сім’я перебуває вдома, тобто не виїхала у безпечне місце у статусі біженців. Через постійні загрози артобстрілів та комендантську годину родини майже безперервно по кілька днів поспіль перебувають на невеликій території своїх квартир чи будинків. Такі ситуації для нас, на жаль, стали звичними. В такому випадку батькам знайомі й побутові подробиці життя дитини в таких умовах, і ситуація з навчанням онлайн та розвитком дитини у замкнутому контурі сім’ї.
Як полегшити стан таких родин? Нагадуємо: в особливої дитини будь-якого віку є один головний маркер нормального життя, який вона сприймає півсвідомо. Цей маркер має залишатися головним для дитини й у воєнний час. Йдеться про режим дня. Але є кілька дуже важливих «але».
- Бомби на людей падають не за розкладом.
- Діти, як і дорослі, постійно знаходяться у стресі
- (від загрози їх життю та життю близьких, від тієї інформації, яку вони самостійно, через різні джерела сприймають від дорослих).
Режим дня дитини у воєнний час
Як би скептично ми не ставилися до режиму дня, але у складних ситуаціях він рятує психіку дитини та дорослих. Хаос у житті дитини завжди обтяжує протікання стресу.
Режим дня структурує життєвий простір, заняття дорослих і дітей, і сім’ї в цілому, ставить перед ними загальні завдання та цілі. І, хай там як не парадоксально, часто знімає тривогу. Оскільки режим дня супроводжується певними ритуалами, що підтверджують життя і буття. За режим дня дорослих членів сім’ї розповідати не будемо. Хоча якщо ви вимагаєте виконання режиму дня дитиною, то маєте і самі бути прикладом.
У чому полягає режим дня, якщо ви сидите з дитиною вдома? Це, перш за все:
- щоденні підйом і відбій
- приймання їжі в один і той самий час (важливий пункт – не дробити їжу, яку дитина повинна отримати на сніданок, обід і вечерю, на дурні перекушування)
- уроки за розкладом, коли всі настанови та завдання, надані школою, виконуються (у цих складних умовах вчителями стають сами батьки)
- обов’язково прогулянки, фізичні вправи на повітрі або вдома, ігри
- заняття з дитиною, які ви організуєте (наприклад, читання, заняття музикою або співами)
- розповідання казок та історій
- прибирання (де дитина може взяти посильну участь)
Загалом це стандартні речі, які батьки забезпечували у звичайному житті. А в умовах війни тим більш. Дитина відчуватиме себе комфортніше, якщо буде введено режим дня для всієї сім’ї, як би складно це не було втілити.
Все це повинні враховувати батьки, які залишилися у своїх домівках й, на перший погляд, живуть достатньо спокійно.
Як поводитися з дітьми в укритті
Сьогодні під час вию сирен, що попереджають про артнальоти, родини вимушені постійно знаходитися в укриттях, бомбосховищах, підвалах багатоквартирних будинків чи у погребах поряд з приватними будинками. Якщо у вас є діти, заздалегідь потрібно продумати, що їм говорити, як пояснювати ситуацію. Це дуже важливо – вербальна та емоційна підготовка дитини до того, що відбувається або відбуватиметься, прості й спокійні роз’яснення, чому ви знаходитесь у конкретному місці.
Дитині дохідливо (її мовою, щоб було зрозуміло) потрібно розповісти, що відбувається в країні та світі. Для старших дітей це можна розповісти у прямій формі, для малих дітей – у непрямій формі за допомогою казок, знайшовши правдиві, прості, доступні для дитини слова. При цьому дитину можна посадити на коліна, говорити, обіймаючи її та забезпечуючи тілесний контакт. Запам’ятайте! Тілесний контакт з дитиною важливий у будь-якій стресовій ситуації! Особливо, якщо дитина маленька, або має вади розвитку.
Звертаю увагу, що ми говоримо лише про психологічні умови спілкування з дитиною. Що стосується запасів води, їжі та теплого одягу, то місце, де ви знаходитесь, має бути забезпечене цим хоча б мінімально, щоби вберегти дитину від голоду, холоду чи поранення, адже головний обов’язок батьків – життєзабезпечення їхніх дітей у будь-якій формі: психологічній чи фізіологічній.
Що взяти для дитини при евакуації
Складний варіант – евакуація – від’їзд з рідного будинку: терміновий або з малою кількістю речей, які є звичними для дитини. Тут потрібно чітко розуміти: якщо ви їхатимете кудись, то у дитини повинна бути близька її серцю іграшка або річ, яка знизила б його стрес і тривогу. Якщо ваша евакуація не форс-мажорна, то підготуйте вправи чи ігри, якими ви можете зайняти дитину в дорозі. Це може бути улюблена книжка (нехай найменшого формату, аби не займати багато місця), щоб дитина могла її переглядати чи читати, тому що не завжди можна розраховувати тільки на телефон або планшет (може не бути електрики для підзарядки).
Для підлітків та для дітей молодшого шкільного можна взяти якусь невелику компактну гру (наприклад, головоломки), які помістяться у речі. Якщо ви розумієте, що не зможете взяти ігри для дитини, покладіть зошит і ручку, щоб дитина могла помалювати.
Для дівчаток можна взяти рукоділля: це може бути вишивка (вона займає невелике місце) або в’язання гачком і круговими спицями з невеликою кількістю ниток – таке заняття під час вашого перебування в бомбосховищі або очікування потягу на вокзалі може послабити напругу у дітей, тому що ручна праця завжди добре впливає на зниження тривоги.
Взагалі у дитини повинен бути свій невеличкий рюкзачок з особистим приладдям – з власними речами, не важкий, зручний за формою, який дитинка змогла б сама нести.
Як поводитися з дітьми в поїздці
Якщо немає можливості читати у поїздці чи очікуванні – розказуйте історії з власного шкільного чи професійного життя, про свої стосунки із батьками чи друзями, якісь цікаві факти, які чули колись з телевізора чи читали у книжках. Крім того, необхідно заздалегідь розповісти дітям про ваші плани доступною мовою, щоб дитина розуміла, куди та навіщо ви їдете.
Важливо! Розмовляйте з дитиною спокійним голосом. Не ведіть при дитині напружених розмов, не обговорюйте трагічні теми, коли ви розмовляєте з дорослими, не кричіть і не впадайте в істерику. Пам’ятайте, дитина спокійна у спокійних батьків. Як би важко не було, не опускайтеся до того, щоб зривати на дітях свої емоції. Так. Час тяжкий, треба триматися. Звертайтеся по допомогу до волонтерів, держорганів, оточення!
Читайте інші важливі поради психолога батькам щодо проявів дитячого стресу та пишіть свої запитання у коментарях під статтею.
Підписуйтесь на сторінку НРЦ «Горлиця» у Фейсбуці, щоби розділити з нами живе спілкування та порадіти досягненням наших вихованців.
0 коментарів