Пісочна терапія на заняттях для учнів з недорозвиненням мовлення

Пісочна терапія – дієвий засіб, який застосовується логопедами в роботі з молодшими школярами, що мають системне недорозвинення мовлення. Як саме допомагає піскотерапія? В чому переваги занять у «пісочниці»? Що потрібно для проведення уроку з піском? Чим відрязняються індивідуальні уроки від групових форм при роботі з піском? Ідеї і варіанти ігор з піском від логопедів НРЦ «Горлиця».

Нетрадиційні методи в дефектології

На сучасному етапі розвитку дефектологичної науки накопичився великий практичний матеріал щодо ефективного розвитку молодших школярів з інтелектуальними порушеннями. Цей досвід використовує нетрадиційні методи впливу:

• іпотерапія
• ароматерапія
• музикотерапія
• казкотерапія
• піскотерапія і ін.

Терапевтичний ефект від гри з піском вперше був помічений швейцарським психологом і філософом К. Юнгом.

Як саме допомагає пісочна терапія?

Дитина будує щось з піску, потім руйнує свою споруду і знову будує. Але саме ця дія і є унікальною, тому що на зміну старому зруйнованому завжди приходить нове. За допомогою таких дій молодший школяр з обмеженими можливостями здоров’я досягає стану рівноваги, розлучається з тривогою і страхами. Ще одна важлива психотерапевтична властивість піску – можливість змінити сюжет, події, взаємини.

Пісочна гра – самий органічний, звичний і добре знайомий для дитини спосіб висловити свої переживання, досліджувати світ, вибудовувати відносини. Технологія пісочної терапії багатофункціональна, вона дозволяє одночасно вирішувати завдання діагностики, корекції і розвитку пізнавальних та мовленнєвих процесів.

Досвід показує, що ігри з піском сприяють розвитку тактильно-кінетичної чутливості, дрібної моторики і зорової координації, які необхідні для підготовки дитини до письма. Посилюється мотивація мовного спілкування, формується активний словник, розвивається довільна увага і пам’ять.

Переваги занять у «пісочниці»

Ігри з піском стабілізують емоційний стан дітей: знімають стрес, знижують рівень нервово-психічної напруги, піднімають настрій. Перенесення навчальних занять в «пісочницю» дає більший виховний і освітній ефект, ніж стандартні форми навчання.

• По-перше, посилюється бажання дитини пізнавати щось нове, експериментувати і працювати самостійно
• По-друге, в міні-пісочниці розвивається тактильна чутливість як основа «ручного інтелекту»
• І по-третє, в іграх з піском більш гармонійно і інтенсивно розвиваються всі когнітивні функції (сприйняття, увага, пам’ять, мислення)
• А ще вдосконалюється предметно-ігрова діяльність, що сприяє розвитку сюжетно-рольової гри і комунікативних навичок дитини

Постійний контакт з піском, природними матеріалами, мініатюрними іграшками активно впливає на всі когнітивні функції. Використання піску розширює репертуар вправ, спрямованих на роботу з тактильними і кінестетичними процесами, просторовими уявленнями (в тому числі тривимірними).

Як практично виглядає урок з піском

У практичній діяльності вчителів-логопедів використовується пісочний стіл. Мета його використання: навчання дітей письму та читанню, розвиток у них фонематичного слуху, мовного аналізу і синтезу, а також дрібної моторики.

Заняття проводяться з тими учнями, у яких на початку першого класу виникли труднощі в засвоєнні букв українського алфавіту, а також з тими, хто має труднощі в оволодінні навичками читання.

Заняття проводяться в позаурочний час. Кожне заняття має свою структуру, але до загальних моментів заняття відносяться:

• розминка, етап дотиків та ігор на поверхні сухого піску
• безпосередньо навчальна частина
• завершальний етап із закріпленням отриманих знань

Способи використання пісочних ігор

Пісочну терапію можна задіяти не тільки в процесі навчання, але і в пізнавальній діяльності дітей. Можна використовувати такі види навчальних і пізнавальних ігор, як:

• моделювання ігор-казок
• ігри на розвиток тактильно-кінестетичної чутливості і дрібної моторики рук
• ігри на розвиток фонематичного слуха
• вправи на корекцію звуковимови
• ігри на знайомство з навколишнім світом
• географічні ігри; історичні ігри; ігри-екскурсії по місту тощо

Індивідуальні і групові уроки з піском

Пісочна терапія може проводитися як в індивідуальній, так і в груповій формах. Тривалість і частота індивідуальних консультацій залежать від віку учнів і особливостей їх інтелектуального розвитку.

Для молодших школярів з обмеженими можливостями здоров’я при роботі з піском потрібна більша кількість часу для пояснення завдання або навчання грі. Тому тривалість занять повинна складати 50 хвилин. При груповій формі роботи з використанням засобів піскотерапіі кількість дітей в групі визначається завданнями, віком і нозологічним станом здоров’я учнів.

Перевага групової роботи в пісочниці полягає в тому, що педагог додатково отримує інформацію про особливості комунікації учнів, про стан їх когнітивної, особистісної та емоційно-вольової сфери.

Можливе використання двох варіантів групової роботи: недирективної і директивної гри. Перший варіант передбачає спонтанне занурення молодших школярів в гру з піском, в процесі якої педагог НЕ втручається, а просто спостерігає за тим, що відбувається, і лише в кінці заняття спільно з дітьми обговорює створену картину. У другому випадку використовується готова програма занять, в якій учитель відіграє активну роль наставника і знайомить учасників з будь-якою інформацією, ілюструючи її ігровими завданнями.

Ефект самотерапії під час занять

«Пісочну гру-казку» можна використовувати і для формування загальної картини світу, і для розвитку функції узагальнення через сюжети про домашніх і диких тварин, птахів, комах, рослин. Контекстом можуть служити казки про мікросвіт, космос і т. п.

Важливим є те, що «пісочна казка» дозволяє опосередковано взаємодіяти з дитиною через іграшки. Це знижує рівень її тривоги і впливає на активацію мовної діяльності.

Крім того, гра з піском дає ефект «Самотерапії», тому використання піску – це чудова можливість регулювання неусвідомлюваних конфліктів, зменшення емоційної напруги, в тому числі перенесення агресії в простір пісочниці.

Список літератури:

1. Зінкевич-Євстигнєєва Т. Д., Грабенко Т. М. Чудеса на піску. Практикум з пісочної терапії. – СПб.: Мова, 2010. – 310 с.
2. Кисельова М. В. Арт-терапія в роботі з дітьми. – СПб.: Мова, 2008. – 160 с.
3. Сакович Н. А. Ігри в пісок. Ігри на мосту. – СПб.: Мова, 2008. – 176 с.
4. Штейнхардт Л. Юнгианська пісочна психотерапія. – СПб.: Пітер, 2001. – 320 с.
5. Ель Г. Н. Людина, що грає в пісок. Динамічна пісочна терапія. – СПб.: Мова, 2010. – 202 с.